Цикл публікацій «30 років на службі у Феміди»

4 червня цього року виповнюється 30-та річниця від дня утворення господарських (арбітражних) судів України. З нагоди відзначення цієї дати на державному рівні Господарський суд Миколаївської області розпочинає цикл публікацій «30 років на службі у Феміди», присвячений історії становлення господарського судочинства на Миколаївщини та його визначним представникам.

Сьогодні наша перша публікація – про зародження господарського (арбітражного) судочинства на Миколаївщині.

Початком організації арбітражного судочинства на території України вважають відкриття 1808 року першого комерційного суду в Одесі.

До судової реформи 1864 року комерційні спори  розглядали міські магістрати і ратуші — установи станового самоврядування, що вели облік осіб купецького звання; пізніше — Херсонський окружний суд та мирові судді, а також Миколаївський міський з’їзд мирових суддів як апеляційна інстанція. На Миколаївщині комерційного суду не існувало, торговельними суперечками займалися різні судові установи.

На жаль, майже всі документи судових установ Миколаївщини дореволюційного періоду втрачено під час нацистської окупації області, тому відтворити цей етап історії судочинства, зокрема  арбітражного, надзвичайно складно.

Прохання помічника присяжного повіреного М.М.Теплицького до голови Миколаївського міського з’їзду мирових суддів щодо призначення захисника для підданого Німеччини Віктора Фішера, вересень 1915 року (Державний архів Миколаївської області,Ф-282, оп. 1, спр. 2, арк. 5)

На початку двадцятих років ХХ століття в судоустрої відбулися динамічні зміни, результатом  яких стало створення арбітражних комісій.

Спірні майнові питання, що виникали між підприємствами, організаціями та установами Миколаївщини, 1923 року вирішувала Одеська губернська арбітражна комісія.  

17 грудня 1924 року при Миколаївській торговельній біржі було створено арбітражну комісію відповідно до «Інструкції про діяльність арбітражних комісій при товарних біржах», розробленої та затвердженої Народним Комісаріатом юстиції 11 липня 1924 року.

До арбітражної комісії входили кілька членів біржі (не менше трьох), зокрема голова комісії та два його заступники, яких обирали терміном на 1 рік. До компетенції арбітражної комісії належало вирішення суперечок стосовно договорів, укладених на біржі. Справи порушувалися наступного робочого дня після отримання усної або письмової заяви однієї із сторін, розглядались у присутності позивача та відповідача або їхніх представників. Судові засідання арбітражної комісії проходили публічно, головною метою комісії було примирення сторін. Рішення приймалося більшістю голосів. Мотивоване рішення видавали не пізніше, ніж через 3 дні після винесення резолюції. Виконавчі листи за рішеннями арбітражної комісії або про мирову угоду видавали народні суди. У січні-квітні 1926 року до арбітражної комісії при Миколаївській торговельній біржі надійшло 7 справ, вирішено 4 справи, до суду завершено миром 1 справу.

Рішенням президії Миколаївського окрвиконкому від 26 березня 1926 року створено хлібну арбітражну комісію, яку очолив завідувач комісією внутрішньої торгівлі Жак.

4 березня 1931 року арбітражні комісії з розгляду майнових суперечок між державними установами і підприємствами та кооперативними організаціями було ліквідовано. Вирішення господарських справ передано загальним судовим установам. Однак через брак специфічних знань у сфері господарських суперечок та неможливість оперативно розглядати справи суди загальної юрисдикції були не в змозі забезпечити виконання вищевказаних завдань. Отже, 3 травня 1931 року було затверджено «Положення про Державний арбітраж». , згідно з яким «для вирішення майнових суперечок між установами,

З утворенням 22 вересня 1937 року Миколаївської області постало питання про організацію державного арбітражу, який було створено при облвиконкомі приблизно в середині 1938 року (документів 1938 року бракує, дату встановлено за документами 1939 року).

У документах Миколаївського облвиконкому є доповідна записка головного арбітра Канделя (ім’я та по батькові не вказано) про роботу держарбітражу в 1938-1939 роках.

Рішенням організаційного комітету Президії Верховної ради УРСР по Миколаївській області від 11 грудня 1939 року прийнято та подано для затвердження РНК УРСР нову структуру Миколаївського обласного державного арбітражу на 1940 рік, яка включала посади: головного арбітра, помічника головного арбітра, 2 державних арбітрів, 2 помічників державних арбітрів, 2 референтів, керівника  справами, завідуючого прийманням справ, статистика, 2 машиністок, прибиральницю, по 0,5 ставки бухгалтера та розсильного.

1940 року в Миколаївському облдержарбітражі працювало 11 осіб, серед яких — головний арбітр, 2 арбітри та 3 юрисконсульти. Протягом року вони   розглянули  2205 справ. 

Отже, принципових змін Миколаївський облдержарбітраж зазнав в останні передвоєнні роки, коли було затверджено його нову структуру. А саме цього часу відчутно зросла кількість майнових спорів між установами й підприємствами.

Повідомлення Одеської губернської арбітражної комісії Миколаївському заводу ім. Марті й Бадіна про необхідність розгляду справи Вищою арбітражною комісією, 22 червня 1923 року (Державний архів Миколаївської області, Ф.р-578. оп. 1, спр. 168, арк. 24).

Джерело: Господарське судочинство на теренах Миколаївщини: від Ольвії до сьогодення: науково-публіцистичне видання / за ред. К.Л. Василяки. Миколаїв: Іліон, 2011. 124 с.