Ліквідація господарських судів: від стабільності до хаосу?

Упродовж усього періоду незалежності України судова система нашої держави зазнає змін. На жаль, реформування органів судової влади стало перманентним процесом, що триває не один рік і часом набуває непередбачуваних і навіть протилежних одна одній форм.

Так, наприклад, 1991 року знаковою подією в історії українського судочинства стало утворення системи господарських (арбітражних) судів. Після прийняття Закону України «Про арбітражний суд», а згодом й Закону «Про господарські суди» (обидва акти на сьогодні втратили чинність у зв’язку з прийняттям у подальшому законів про судоустрій) суб’єкти підприємницької діяльності отримали можливість захищати свої справа у спеціально створеному юрисдикційному органі. Із стрімким розвитком ринкових відносин кількість видів господарських спорів почала поступово збільшуватися — ця тенденція засвідчила потребу у врегулюванні цих спорів у господарських судах, які на той час уже накопичили багатий досвід здійснення правосуддя. Проте, останнім часом реформатори судової системи взяли курс на зміни, протилежні тим, що відбулися у перші роки незалежності — дедалі частіше лунають заклики до ліквідації господарських судів й уніфікації господарського та цивільного законодавства. 

Судді Господарського суду Миколаївської області неодноразово обговорювали пропозиції щодо реорганізації, фактичного знищення системи господарських судів (зокрема, законопроект «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів») й визнали їх несвоєчасними, фінансово необґрунтованими й такими, що не вирішують сьогоднішні проблеми судової системи.

Як наголошував у своїх виступах Міністр юстиції України Павло Петренко, одним із завданням судової реформи є спрощення судової системи, що вплине, зокрема, на покращення доступності правосуддя.

Однак вдумливе читання законопроекту породжує в суддів протилежні думки. Запропоновані зміни аж ніяк не сприятимуть спрощенню судової системи, а навпаки значно ускладнять доступ пересічного громадянина до правосуддя та повністю знищать господарське судочинство як ефективну, найкращу систему для розгляду спорів між юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, діяльність яких є однією з найважливіших засад розвитку економіки України. 

Так, наприклад, у запропонованих змінах до законодавства, всупереч ідеї спрощення судової системи, виникає вже не один, а два терміни для визначення судів, які розглядатимуть господарські справи — «господарський суд» та «окружний суд з розгляду цивільних і кримінальних справ». 

Яскравий приклад незрозумілості законодавчих норм для пересічної людини — ст.22 законопроекту, яка встановлює повноваження місцевого суду й закріплює, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи і справи про адміністративні правопорушення, а окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ розглядають цивільні і кримінальні справи. Із змісту цих норм неможливо дійти висновку про різницю у повноваженнях місцевих загальних та окружних судів у частині розгляду цивільних і кримінальних справ. І перші, і другі мають розглядати ці два види справ, але в чому відмінності? Крім того, у законопроекті не передбачено визначення підсудності окремих категорій справ місцевим судам, а також порядку їх розгляду — це, як зазначено у законопроекті, повинно регламентуватися у процесуальному законі. Отже, юридично непідготовлена людина — пересічний громадянин, що потребує правового захисту у суді, фактично приречена на борсання у павутині величезної кількості норм, розпорошених у процесуальному законодавстві. Замість одного нормативно-правового акта громадянин буде змушений звертатися до низки Кодексів, що значно ускладнить доступ його до правосуддя. 

Розгляд деяких кримінальних справ планується передати господарським судам, що, як було зазначено вище, мають стати окружними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ. Але, на нашу думку, господарські суди мають великий досвід у питаннях, що належать саме до економічної сфери діяльності, а не до сфери кримінальних злочинів. Протягом десятиліть існування господарського (арбітражного) судочинства накопичено велику судову практику, спрямовану на захист суб’єктами господарювання порушених прав і законних інтересів у господарських судах.

Існування господарських судів є відображенням реального фактичного стану в господарській діяльності, яка, на жаль, зазнала впливу вкрай складної соціально-економічної ситуації в державі. Наявне зменшення робочого навантаження в господарських судах, на що посилаються прихильники ідеї ліквідації цієї гілки судової влади, є прямим наслідком глибокої економічної кризи у країні. Однак будь-яка криза — явище тимчасове, труднощі минають, а спори в економічній сфері існують перманентно, охоплюють специфічну групу позивачів (представники бізнесу всіх рівнів) й заслуговують на глибокий професійний підхід для їх вирішення.

Крім того, як запевнив Президент України Петро Порошенко, керівництво держави вживає активних заходів для стабілізації української економіки. Отже цілком очевидно, що з часом крива навантаження у господарських спорах знову піде вгору.  

Найголовнішим аргументом на захист господарських судів є специфіка та складність спорів, підвідомчих цим органам. Особливо ретельного розгляду потребують справ про банкрутство підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки країни. Економічна стабільність та інвестиційні процеси в державі перебувають у прямій залежності від правильності судових актів у таких справах.  

Чимало суддів, що мають багаторічний досвід роботи, погоджуються з тим, що принцип спеціалізації судів (і суддів у цих судах) позитивно впливає на якість розгляду спорів та забезпечення єдності судової практики. Правильний, ретельний розгляд найскладніших господарських справ (банкрутство, корпоративні спори, інтелектуальна власність тощо) можливий завдяки глибоким знанням господарського права та зосередженню на вирішенні певного виду господарських спорів. Досвід розгляду таких справ напрацьовується протягом не менше 5-7 років. Необхідність вирішувати судді-господарнику ще й кримінальні та цивільні справи містить великий ризик погіршення якості розгляду складних господарських спорів. Зважаючи на те, що в законодавстві передбачений принцип спеціалізації суддів у судах, стає незрозуміло, чому пропонується позбутися більш глобального явища — спеціалізації судів.

Таким чином, постає чимало питань щодо ефективності надання господарському суду повноважень щодо розгляду інших категорій спорів, окрім господарських, та щодо порядку й витрат на підвищення кваліфікації суддів з іншого напрямку права (кримінального, зокрема). До того ж, реорганізація господарських судів поглибить проблему неоднакового застосування судової практики судової практики. 

Дивно, але противники збереження господарських судів чомусь не беруть до уваги низку фактів, що підтверджують ефективність функціонування цих органів судової влади. Сьогодні система господарських судів є найкращою ланкою органів судової влади з погляду на високу якість правосуддя, професіоналізм суддів, дотримання процесуальних строків, належний рівень доступу до правосуддя, впровадження інноваційних проектів спілкування з громадськістю тощо. Ці слова не варто вважати похвалою, оскільки юридична спільнота визнає, що якість правосуддя та організаційне забезпечення діяльності господарських судів позитивно вирізняються порівняно з іншими судами. Скидається на те, що в активному просуванні ідеї ліквідації господарських судів велику роль відіграють особисті чинники, а не реальна думка переважної більшості юристів-практиків.

Слід зазначити, що категорично проти руйнації системи господарських судів виступає й переважна більшість представників суб’єктів господарювання, але, на жаль, сьогодні суттєво бракує дослідження думки (усного чи письмового опитування) представників бізнесу, сторін судового процесу у господарських судах.

Недоцільним та необдуманим кроком вважають ліквідацію господарських судів вищі навчальні заклади, що готують юристів. Господарський суд Миколаївської області багато років успішно веде правовий діалог із освітянами, надаючи можливість студентам-правникам ознайомлюватись із роботою суду та основними принципами здійснення правосуддя під час проходження навчальних практик на базі суду та у процесі участі в різноманітних заходах для молоді і викладачів юридичних дисциплін. 

Нещодавно у Господарському суді Миколаївської області відбувся черговий День відкритих дверей, приурочений до Дня юриста і присвячений підвищенню правової культури майбутніх служителів Закону. У своїх відгуках викладачі і студенти позитивно оцінили роботу установи й висловили своє негативне ставлення до наміру ліквідувати господарські суди.

«Доступність, об’єктивність і законність правосуддя, яку забезпечує система господарських судів, сприяє формуванню в молоді позитивних стереотипів про роботу органів судової влади. Пропозиції про реформування судової системи, які лунають сьогодні у суспільстві є такими, що не враховують ті досягнення господарських судів, які є взірцем правосуддя. Сподіваємося, що судова реформа не призведе до ліквідації гілки господарських судів, оскільки саме ці суди, на наш погляд, завдяки високому рівню організації своєї діяльності та професіоналізму суддів мають величезний потенціал для створення позитивного іміджу всієї судової системи», — наголосив Петро Шапірко, директор Миколаївського інституту права НУ «Одеська юридична академія». Студенти академії — найактивніші учасники заходів для молоді, які проводить Господарський суд Миколаївської області. 

«Господарський суд Миколаївської області є потужною базою не тільки для дотримання та зміцнення законності і правопорядку в господарській діяльності, а і для підготовки молодих фахівців, юристів нової генерації. З огляду на це, викликають занепокоєння спроби обговорення у професійних юридичних колах наміру ліквідувати господарські суди. Маємо надію, що багаторічний досвід діяльності господарських судів буде гідно оцінений в українському суспільстві, і представники нашого навчального закладу продовжать у майбутньому правовий діалог з Господарським судом Миколаївської області», — відзначив Леонід Клименко, ректор Чорноморського університету імені Петра Могили.

Інші навчальні заклади регіону, що готують юристів, також погодилися з думкою про неефективність запропонованої судової реформи в частині ліквідації господарських судів, яка призведе до хаосу в судовій системі. Рішення зруйнувати стабільну систему господарських судів є ретроградним й таким, що заперечує надбання багаторічної історії господарського судочинства.

Питання подальшої долі системи господарських судів України досі лишається відкритим. Сподіваємося, що найближчим часом ця проблема отримає широке обговорення в юридичній спільноті й серйозну, всебічну оцінку з боку експертів. Збереження господарських судів у вигляді спеціалізованої гілки судової влади, яка діє відокремлено від судів загальної юрисдикції — потреба сьогодення, в якому найважливіші для держави підприємства потребують якнайкращого судового захисту, заради відновлення економіки України. Сподіваємося на мудрість законодавців, на їхній виважений підхід до реформування судової системи.

Голова Господарського суду Миколаївської області
Костянтин Василяка