Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Як відомо, минулого року Верховна Рада прийняла Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Реформа судової системи стала однією з найочікуваніших в Україні. Однак, хоча новий Закон увібрав у себе багато слушних пропозицій з боку фахівців у галузі права, проблеми правосуддя й досі продовжують бути предметом постійного обговорення громадськості. Незважаючи на позитивні зрушення, вирішити всі проблеми судової діяльності законодавцям не вдалося.
Цілком природно, що для держави, яка активно реформує судову систему, виняткове значення має не тільки добір суддів, а й решти працівників судових органів, зокрема помічників суддів. На виконання вимог нового Закону Рада суддів України затвердила «Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції». З одного боку, цей акт є кроком уперед у визнанні та врегулюванні правового статусу помічника судді, з іншого боку — погіршує становище та права помічника як людини і громадянина.
Так, найболючішими питаннями для помічника судді стали призначення на посаду та звільнення з неї. По-перше, якщо раніше призначення на посаду помічника здійснювалося на підставі конкурсного відбору, то тепер помічник займає посаду на підставі письмового подання судді, що фактично є патронатною службою.
По-друге, помічник, що успішно і професійно виконує свої службові обов'язки та планує надалі працювати на займаній посаді, має звільнятися разом із суддею, який припиняє свої повноваження. Як вихід із цієї ситуації, помічнику судді може бути запропоновано іншу, вакантну посаду, але гарантій, що вона вимагатиме вищої юридичної освіти, на жаль, немає. Крім того, помічник, який був призначений на цю посаду задовго до затвердження положення, тепер продовжує свою службу виключно на час виконання суддею своїх повноважень. Звісно, це суперечить одному з основних принципів права — неприпустимості поширення дії закону на випадки, що мали місце до набуття ним чинності, але іншого механізму в законодавстві поки що не передбачено.
Працювати чи не працювати на таких умовах — вирішувати самим людям. До честі помічників господарського суду Миколаївської області, усі вони, з огляду на добрий рівень злагодженості колективу, зробили вибір на користь подальшого служіння Феміді. Нові зміни в організації праці вкупі із значною мірою відповідальності, потребою у постійному підвищенні кваліфікації та великим навантаженням перетворили їхню роботу на особливу місію. Якнайкраще це розуміють ті, хто присвятив державній службі в суді не один рік. Понад десять років працюють в господарському суді помічники суддів Наталія Шаронова та Сергій Друзь, понад вісім років — помічники Ігор Кушніренко, Марина Дубогрій, Людмила Сербіна. Високий професіоналізм та відданість своїй справі зробили їх справді незамінними для суддів. Слід зазначити, що це твердження є правильним і для інших помічників, що мають менший стаж роботи в суді, проте нічим не поступаються більш досвідченим колегам. Зокрема, від двох до семи років віддали роботі в суді Анна Пищенко, Ольга Скрипник, Олена Григор’єва, Лілія Шевченко, Лариса Чорнозуб, Наталя Войтовська, Оксана Зінченко, Дарія Крумаленко, Вадим Хіморода, Вікторія Мотуз, Олена Баранова.
Нагадаємо, що помічник судді не здійснює правосуддя, але істотно допомагає судді: підбирає для розгляду справи необхідні законодавчі акти та матеріали судової практики, готує судову справу до розгляду, оформлює копії судових рішень тощо. Як бачимо, гідна професійна підготовка та рівень освіченості помічника є надто важливими у забезпеченні роботи судді. Господарському суду Миколаївської області є чим пишатися в цьому сенсі: усі помічники суддів (переважно молодь) є справжніми представниками своєї професії. Деякі з них здобули три вищі освіти, як, наприклад, помічник судді Ольга Скрипник — юрист, економіст та політолог за фахом.
Сьогодні в господарському суді Миколаївської області активно працюють 16 помічників суддів, які дійсно обрали своє місце роботи за покликанням. Сподіваємось, що й надалі жодні зміни в законодавстві не стануть перешкодою на їхньому нелегкому й відповідальному професійному шляху.